Є у фольклорі один поки що для мене туманний феномен: другі половини відомих прислів»їв. Усі знають лише першу, і тут дізнаються, що існує продовження, яке цілковито руйнує все сказане в початку. Ворон воронові ока не виклює — кажемо ми. А як виклює, так не витягне, — кажуть ті, хто вже прочитав в інтернеті закінчення. І ми, ми — знавці фольклору, — опускаємо очі й колупаємо піч, намагаючись приховати здивування, яке інколи межує з охуїнням: що це було? Ми хотіли як краще. Перша половина — це прозора мораль про єдність наших ворогів. Друга половина — якась метафізична безодня: навіщо витягувати око, якщо ти його виклював?
Читать далее
Сетевые трофеи. Олександр Стукало «lost lenore»
Ответить